8 липня минає два роки з дня загибелі Дмитра Пержила – молодшого сержанта, начальника лінійно-кабельної групи взводу зв'язку, вірного сина України, який двічі ставав до зброї, захищаючи державу від російської агресії.
Наш земляк загинув у районі населеного пункту Ямпіль Донецької області в липні 2023 року.
Вперше Дмитро Петрович Пержило став до лав захисників ще на початку так званої АТО – у квітні 2014-го. Тоді він зі зброєю в руках боронив східні рубежі України. Пережите на фронті далося взнаки – позначилося на здоров’ї, і згодом Дмитро проходив лікування у госпіталі, проживаючи з родиною в Луцьку.
Однак уже 26 лютого 2022 року, через два дні після початку повномасштабного вторгнення, він добровольцем знову пішов у військкомат.
Служив у складі 100-ої окремої бригади територіальної оборони. Спершу з побратимами виконував завдання з охорони кордону з боку білорусі. А вже з квітня 2023 року його підрозділ був перекинутий у Донецьку область – на один із найгарячіших напрямків.
Побратими згадують Дмитра як сміливого, досвідченого й відданого воїна, на допомогу якого можна було покластися в найскладніші моменти. Він не ховався за чужими спинами, був справжнім прикладом патріотизму, рішучості та людяності.
Дмитро Пержило був наймолодшим сином у багатодітній сільській родині. У скорботі залишилися мати, сестри, дружина, син і донька.
Поховали Героя у рідному селі Літогоща.
Дмитро Пержило віддав найдорожче – власне життя – за волю України, за майбутнє своїх дітей, за кожного з нас.
Вічна пам’ять і шана мужньому Героєві. Герої не вмирають – вони живуть у нашій пам’яті.